Трохи про все і не тільки

Попередні частини:
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 1): Вітчизняні авто
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 2): Вітчизняні авто (продовження)
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 3): Зарубіжні машини
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 4): Зарубіжні машини (продовження)
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 5): Вантажівки, автобуси і тролейбус

  От і підійшли до завершення огляду весняного автомобільного (і не лише автомобільного) фестивалю «OldCarLand-2016». В цій частині покажу сторони виставки, що не вписуються в формат ретро машин — нові авто, тюнінг і саморобки, мотоцикли, автомобілі АТО, глядачі, виставковий антураж, розваги і конкурси. Ну і, звичайно, враження.


1. Нові автомобілі, тюнінг, саморобки, мотоцикли, інші види транспорту і замальовки з виставки — ось про що піде мова.

  Що тут ще можна сказати... Повторюватися не хочеться. Автомобільна частина мене вразила — побачив багато небачених і раритетних машин. Стосовно інших аспектів виставки: мотоциклів було більше, ніж рік тому; саморобки були ще більш вражаючими; було більше конкурсів. Але все це краще дивитись.
( Читати далі (+60 фото)... )

  Несподівано! Ні, мова не про перемогу Джамали у "Євробаченні-2016" з піснею "1944" (хоча був цим приємно здивований), а про те, що вчора відважився на авантюрну подорож (чи точніше — прогулянку) до сусіднього населеного пункту — смт. Глеваха. Дивний не лише вибір місця, а й спосіб транспортації: туди вирішив поїхати на електричці, а назад — пішки. Все-таки від мого міста до селища не так далеко. Та ще й можна зекономити. Тим паче, що декілька років тому вже прогулювався вздовж залізниці до платформи «Малютинка».

  Про селище сказати особливо нічого. Як жартують, головна «пам'ятка» смт. Глеваха — психлікарня (до речі, їх там декілька). Що не дуже приваблює. До того ж, селище не рясніє пам'ятками чи історичними будівлями. Але тим цікавіше знаходити цікавинки. Та й селища міського типу на Київщині я вже неоднократно досліджував. А про Глеваху звітів взагалі ще не бачив. І маршрутки в цих місцях ще ніхто не фоткав.

  Серед інших причин: ностальгія (хоча тут доречніше сказати — дитячі спогади) — в 1990х з батьками їздив на базар, що біля залізничної платформи «Глеваха». Потім, на початку 2000х, будучи студентом, один чи два рази з'їздив подивитись на масив багатоповерхівок і транспортну інфраструктуру. Так що давно не бував в тих краях. Ну і остання причина — засидівся вдома. Погода проти подорожей, а цю весну майже прогавив. А тут якраз пообіцяли відсутність опадів, зранку було сонячно і безхмарно. Еге, наївний:) Не тут то було. З полудня погода змінилася і треба було тікати, поки не потрапив під дощ.


1. Смт. Глеваха складається з двох частин: масиву міської забудови (багатоповерхівки, наукові установи і психлікарня) і великого села. Ці дві частини селища розділені автотрасою «Київ-Одеса» (М-05/Е95). Є ще й третя частина селища, яка відділена залізною дорогою — дачі.
  Глеваха (як і смт. Калинівка) сприймається як містечко-супутник Василькову (бо в Василькові немає пасажирської залізничної станції). Як підтвердження, навіть приміська маршрутка від залізничної платформи «Глеваха» до Василькова має міський номер маршруту(!).

  Назва селища походить від невеликої річки Глеви, що протікає через село. Перша згадка про поселення з населенням у 8 сімей. В 18320х рр. Глеваха стажє волостю (найнижча територіально-адмініістративна одиниця, що складалася з декількох сіл). В 1957 році в селі відкрили Обласну психоневрологічну лікарню. З 1976 року Глеваха отримала статус селища міського типу. З 1982 року в селищі працює Науково-інженерний центр «Матеріалообробка вибухом» Інституту електрозварювання ім. Патона НАН України.

  Подивимось, чи вдалося знайти якісь пам'ятки і які пригоди сталися. Без пригод, нажаль, не обійшлося:(
( Читати далі (+60 фото)... )

Попередні частини:
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 1): Вітчизняні авто
Фестиваль «OldCarLand-2016» (Частина 2): Вітчизняні авто (продовження)

  На OldCarLand-2016, на відміну від минулорічного OldCarFest-2, зарубіжних автомобілів було менше, ніж вітчизняних. Однак це компенсувалось великою кількістю небачених машин і численними новими учасниками. В чій частині — одвічні конкуренти, два німецькі автогіганти — BMW і Mercedes-Benz. Моделей, які побачив вперше було дуже багато — BMW 326, BMW 320i Touring (E30 універсал), BMW 850ci, BMW Z1, BMW I3, Mercedes-Benz 500SL (R107), Mercedes-Benz SL500 (R129), Mercedes-Benz С124. Ну і ще сюди можна додадати EMW 340 (саме EMW, а не BMW 340, які бачив на першому OldCarFest). Які з них раритети, які просто масові, але небачені моделі — судити важко. Та сподіваюся, що такий перелік вас зацікавить.


1. Побачив багато машин, які раніше бачив на картинках — BMW 326, BMW 850ci, BMW Z1, Mercedes-Benz (R107), Mercedes-Benz С124.

  Писати «багатобукав» сьогодні нема натхнення (про деякі машини писав в звітах з попередніх виставок). Тому просто пропоную переглянути фотографії «бімерів» і «мерсів». Фотозвіт хоч і невеличкий, але буде багато цікавих машин.
( Читати далі (+41 фото)... )

  Черговий фестиваль ретро-автомобілів під егідою клубу «OldCarService» і проекту «Кофейбус» проводиться вже вчетверте. Щоправда, з попередньої виставки фестиваль змінив назву з «OldCarFest» на «OldCarLand», і підняв вартість квитків (з 60 до 80 гривень). Але й кількість учасників теж зросла. Якщо на перших двох виставках було понад 100 і 300 машин, то цього разу обіцяли вже 600 (!) учасників. Конкурсів та перфомансів стало ще більше. Ну а що не змінилось, так це місце проведення — Київський національний музей Авіації. Схоже, він став постійним майданчиком цього фестивалю.

  Минулу, осінню, виставку пропустив через складні і не дуже приємні життєві обставини. Та й вражень від весняної виставки 2015го вистачило надовго (як і розраховував), а матеріалів назбиралося аж на 8 фотозвітів. Судячи з того, що побачив у звітах — нових учасників було небагато. На цю ж виставку обіцяли привезти цікаві раритети, яких не було на попередніх виставках. Справді, на OldCarLand були моделі, які я вперше побачив наживо. Як радянські, так і зарубіжні. І взагалі було багато нових учасників. Експозиція не повторювала попередні фестивалі. З першого і другого OldCarFest'у було по 30%. А 40% —  нові. Звичайно, було чимало повторів — машин з попередніх виставок. Були присутні і тюнінговані та просто заколхожені авто. Деяких раритетів, які були рік тому не було (як Trabant 601S, Ikarus-263, ЛіАЗ-677М, ГАЗ-13С, СМЗ-С3Д, саморобні електромобілі та ін.).

  Цю виставку вирішив фоткати вибірково — постійні машини-учасники з кожним разом викликають менший інтерес (приїдаються. Навіть якщо моделі рідкісні), фоткати тюнінговані авто набридло, місце на вінчестері теж не гумове. Ну і на додачу гавкнувся запасний акумулятор до фотокамери. А мені ще треба було з'їздити на виставку писанок. Та й фоткати все підряд дуже втомливо. Тому в порівнянні із минулорічним весняним OldCarLand назнімав набагато менше, всього 440 фото (в 2015му — понад 700). Відповідно, буде й менше постів — тільки шість. Два — про вітчизняні авто, два — про іноземні. Про вантажні і автобуси напишу разом. І на кінець — мотоцикли, тюнінг і замальовки.

  Ну а розпочну звіт з виставки вітчизняними автомобілями — ЗАЗ, Москвичами, ІЖами і інвалідками СМЗ.


1. Важко було вибрати заголовне фото, тому зробив такий мікс з най-найцікавішого і небаченого. Памятаєте, я жалівся, що на виставці не було рідкісних і масових Москвичів і ІЖів? Так ось, вони були — Москвич-423Н, ІЖ-Москвич-408, Москвич-433, ІЖ-21251 «Комбі», ЗАЗ-965АЕ (експортний).
  Із попередніх виставок були Москвич-410Н, ІЖ-Москвич-412 (ранній), ІЖ-Москвич-412, Москвич-2140, Москвич-2140SL, ЗАЗ-968М (ранній) і ЗАЗ-968М (пізній), мотоколяски СМЗ-С3А (цього разу їх було дуже багато).
( Читати далі (+44 фото)... )

  Думав куди б піти і згадав про місце, яке давно було в запасних планах. Воздвиженка у Києві. Місцина туристична (поруч Поділ і Андріївський узвіз) і «забоянена». Навіть я вже показував згори (з Замкової гори). І не раз. Але цього разу вирішив показати будиночки з висоти людьського зросту.

  Воздвиженка — елітний мікрорайон, що почав розбудовуватись з 2003 року в урочищі Гончарі-Кожум'яки (це між Пейзажною аллеєю і Подолом). Це вулиці Воздвиженська, Гончарна, Кожум'яцька, Дегтярна. Особливість цього мікрорайону — архітектура, стилізована під старовину. Район добудували до 2010го. Але й станом на 2016 рік є нові будівельні майданчики.

  Ну і трішки історії. Раніше, до початку XIX ст. в урочищі були цехі і поселення ремісників. Але поступово місце почало занепадати. В 1970х жителів урочища Гончарі-Кожум'яки почали відселяти через незадовільний стан будівель. А в 1980 будинки знесли. Район перетворився на пустир. Потім були ідеї забудувати мікрорайон сучасними багатоповерхівками. Але врешті-решт вирішили побудувати невеличкі будинки. Однак бажаючих заселитися було небагато (начебто через погану якість будівельних робіт) і мікрорайон вважали пустуючим. Та на момент прогулянки Возвиженка не виглядала порожньою. Незаселені будинки були помічені переважно в закутках і бічних вулицях.


1. Новоробна старовина. Хоч не має історичної цінності, але виглядає красиво.

Отже, помилуємося псевдоісторичними будиночками.
( Читати далі (+42 фото)... )

  Несмотря ни на что и вопреки всему, с 24 по 26 апреля, в Киеве, прошёл второй фестиваль ретро-автомобилей «OldCarFest». Организаторами выставки стали «Old Car Service» и проект «Кофейбус». В этот раз выставка сменила прописку — местом проведения стал Государственный музей Авиации. Музей интересный и большой, попросторнее, чем университетский стадион. Но статус обязывает — недешёвый. Билеты по 60 гривень (в прошлом году — 30). Ещё были опасения насчёт безопасности. Ну и погодка подкачала: с утра зарядил дождь и обещали грозу. Впрочем, всё прошло хорошо — за фотосъёмку не нужно было доплачивать, мероприятие прошло спокойно, да и погода из дождливо-пасмурной превратилась в солнечно-жаркую. Поскольку музей Авиации посещал дважды, осмотр решил начать с автомобильного ретро-фестиваля. Смотреть было что, экспонатов много. Наснимал аж over 650 фото(!) и немного видео. Даже не знаю с чего начать...

  Начну с того, что удивило. С автобусов и троллейбусов(!). Автобусы были на прошлогодней, первой, выставке, однако тралики ещё не привозили.

  Чтоб не переводить для зарубежных сообществ напишу на русском российском. Не из привычки, а ради того, чтоб могли прочитать иностранцы.


1. Приятно удивили представленными моделями автобусов и троллейбусов. Я как раз подумал: «Вот бы выставки общественного транспорта, как в Британии!».
Однако самое интересное оставил на десерт и посмотрел на выставку современных автобусов. Да-да, на выставке было и такое.
( Читать дальше (+48 фото)... )

Предыдущая часть:
Путешествие выходного дня в Белогородке: "Новодельные" достопримечательности

Как уже сообщал, на майские праздники съездил в Белогородку разведать неизведанные места. Про центр расписал в первой части, а в этом посте пойдёт речь об районе Белогородки под названием "Ширма". Там тоже есть интересности. Ну и ДОТы, разумеется. Удалось осмотреть три дота — №401, 402, 403.

А вот что не учёл, так это пересечение дороги с высоковольтной ЛЭП напряжением 330кВ. Но обо всём по порядку.


1. ДОТ №401.

К сожалению, фотки будут посредственного качества. Canon отказывался делать чёткие карточки.
( Читать дальше (+51 фото)... )

Предыдущие части:
Прогулка по Ботаническому саду НАН Украины им. Н.Гришко (часть 1): Весенняя природа
Прогулка по Ботаническому саду НАН Украины им. Н.Гришко (часть 2): Весенняя природа (продолжение)

Мой рассказ о прогулке по Ботаническому саду Национальной Академии наук им. Н.Гришко продолжается. В этой части то, ради чего, собственно и посетил этот дендропарк - сирень.
Ароматы сирени сладкие и завораживающие. На фото этого не передать, но вы всё же попробуйте представить.


1. На заглавной фотке - типичный ракурс с видом на Выдубицкий монастырь.

Комментировать тут нечего, просто смотрим фотки, любуемся цветением сирени.
( Читать дальше (+34 фото)... )

Праздничная дата хоть и не юбилейная - 68 лет с окончания Великой отечественной войны. Но чем больше проходит времени, тем меньше очевидцев той войны. Многие события тех дней переосмысливаются, рассекречиваются новые подробности военных действий, советский сталинский решим приравнивают к фашистcко-немецкому - однако это не умаляет героизм сражавшихся за родину. Слишком большой ценой далась победа в Великой отечественной войне, чтоб устраивать раздор из-за того, что боролись под советскими флагами. Бойцы защищали страну, в которой живут. Самым молодым ветеранам, как говорили сегодня в праздничном обращении, должно быть минимум 80 лет.

На парад, посвящённый Победе в Великой отечественной войне не успел, хотя собирался. В итоге сходил посмотреть на празднования у себя в городе. У нас, конечно, не такой масштабный парад, как в Киеве: военной техники не было. Но парад и праздничный концерт с поздравлениями обязательно будут.


1. Торжественный парад к парку Победы.

Смотрим фото с праздничных мероприятий.
( Читать дальше (+48 фото)... )

На майские выходные народ дружно куда-то свалил. Что в Боярке, что в Киеве, на улицах стало необычайно пустынно. И только я остался дома и не подался в путешествия. Из-за этого чуть не загрустил: выходные проходят, погода отменная, - а новых впечатлений нет. Так вот, чтоб не скучать перед компьютером решил куда-нибудь поехать. Но куда? Конечно же, в Киев. С направлением определился, но вариантов где прогуляться было несколько. И тут вспомнил про фотоотчёты об Лысой горе, которые читал на работе, и о том, что это место считается одной из самых аномальных зон в Украине. Правда, что там такого мистического, никто толком не указывает. Разве что, языческое капище.

Перед походом отталкивала мысль о том, что в мае Лысая гора становится сборищем язычников, сатанистов и мистиков. Но "кто не рискует, тот не пьёт шампанского". Тем более, что много слышал об этом загадочном месте и планировал его посетить.


1. Капище на Лысой горе.

Рискнём и посмотрим что же там творится и есть ли что-то аномальное?
( Читать дальше (+44 фото)... )