Трохи про все і не тільки

Такої паузи в блозі давно не було! Три місяці нічого не писав. Справа в тому, що у зв'зку з епідемією ковіду, про поїздки довелося забути на невизначений термін. І про вилазки теж, оскільки місцеві закинутості були досліджені неодноразово і дивитись там особливо нічого. Добре, що завалялися замальовки з поїздки до експериментальної закинутої школи поблизу ЧЗВ. Але нажаль, знімків небагато, оскільки не планував постити звіт. Однак ця подорож запам'яталась: як не як — вперше під'їхав до Зони відчуження, побачив монумент ліквідаторам біля Іванкова, плюс з погодою була повна лажа. Тому після тривалих роздумів все-таки віришів показати, що нафоткав по дорозі до заброшки.


1. Раніше навіть і не мріяв, що колись пофоткаюсь біля Іванкова.

За якість фоток не закидуйте капцями. На ходу не дуже-то познімаєш.
( Читати далі (+28 фото)... )

Писати окремий фотозвіт про прогулянку до недобудованого асфальтно-сміттєспалювального заводу біля ТЕЦ-6 не планував. Однак більшу частину часу витратили саме на дорогу до заброшки. І шлях до недобуду виявився більш захоплюючим, ніж сама вилазка. Тож, поки нема інших вилазок і подій, розповім про прогулянку чигирями.

Тим паче, про асфальтно-сміттєспалювальний недобуд ледве назбирав 43 фотки. Але найгірше — деякі цікавинки тупо проґавив. Просто перед вилазкою не дивився репортажі інших сталкерів. Та й коліно потягнув. Тому залаз зараховано — але тема повністю не розкрита. Через це дуже засмутився. Хоч ще раз йди (але дорога неблизька, маршрутки вже подорожчали. Та й сніг розтане не скоро), щоб доповнити фотоогляд. Так що нехай буде так, як є. В разі чого, якщо дуже вже захочеться, буде привід для повторної вилазки. Дорогу-то вже знаю! Тільки якщо вдруге туди пертися, то вже за іншої пори року. І заради окремого фотозвіту.


1. Прогулянка до закинутого недобуду вийшла довгою, тривалою і різноплановою.

А взагалі, частенько виходить, що заброшки (і не тільки їх) не вдається сфотографувати повністю. Обов'язково щось пропустиш. От що з цим робити? І чи ще сходити на той недобуд? Чи не варто заморочуватись? Напишіть в коментарях.

Ну а стосовно пройденого шляху, за день намотав близько 15 кілометрів.
( Читати далі (+46 фото)... )

С поездки по Ровенской области (Сарны, Ровенский заповедник (часть 1), Ровенский заповедник (часть 2)) накопилось немного фоток, которые и "деть некуда, и выкинуть жалко". Офф-топик. Но тем не менее, есть интересности. Например, прокладка новой ЛЭП, АЭС, старый автобус, заброшенный совхоз. В виду того, что новых фотоотчётов пока нет, покажу путевые фотозарисовки. А путЁвые они или пУтевые - решайти сами:)


1. Прокладка высоковольтной ЛЭП 750кВ около Ровенской АЭС. Вы каждый день такое видите? Лично я - впервые.

В общем, смотрим.
( Читать дальше (+26 фото)... )

Предыдущие части:
Мариуполь (часть 1): Исторический центр
Мариуполь (часть 2): Современный центр и унылые околицы
Мариуполь (часть 3): Частный сектор и городские зарисовки
Мариуполь (часть 4): Металлургический комбинат "Азовсталь" и его окрестности

Продолжаю фотоотчёты об поездке в Мариуполь.
Погода второго дня поездки насторожила: за окном было пасмурно и ночью чуть не замёрз, хотя ещё вчера припекало солнце. Но деваться некуда. Город большой и посмотреть его за один день нереально. Так что планы на второй день были не менее грандиозные, чем на первый.

День был будний, поэтому можно было отправляться изучать пиковые маршруты общественного транспорта. Поскольку на троллейбусах наездились в первый день путешествия, то во второй день собирались посмотреть и покататься на трамваях (следующий фотоотчёт будет посвящён Мариупольскому транспорту). В частности, на северную окраину Мариуполя, на аглофабрику комбината им. Ильча. Как потом оказалось, хорошо, что туда не заехали.

На трамвай, который ездит на заводы успели, а возвращаться пришлось пешком. Стали ждать полукольцевой 13й трамвай, но час пик заканчивался, интервалы 1 рейс в час. На улице накрапывал дождик - так шли от остановки к остановке в надежде выехать в центр на трамвае.

И вдруг, неожиданно! БелАЗ! Откуда? Карьеров в Мариуполе кажись нету.


1. БелАЗ! Настоящий! Думал, что они побольше. К тому же этот современный, а хотелось увидеть БелАЗ-540 или 548.
Кстати, мечтал увидеть БелАЗ в реальности . Сбылась мечта.

Ну что, идём дальше?
( Читать дальше (+52 фото)... )