Трохи про все і не тільки

  З подорожами цього року трохи краще, ніж в минулому році, але поїздки в нові міста і селища міського типу відбуваються дуже рідко. Тому змушений звернути увагу на навколишні села. Можливо це розмін на дріб'язковіість, однак інколи села за цікавинками нічим не поступаються смт..

  Останнім часом доводиться частенько бувати в селі чи біля села Софіївська Борщагівка, що в Південно-західному передмісті Києва. Не скажу, що в ньому багато цікавинок, але при бажанні можна знайти на що подивитись.


1. Основні цікавинки села Софіївська Борщагівка. Військовий меморіал і церкви.

  Назва села походить від Софіївського монастиря, якому належали землі, на яких було розташоване село. А Борщагівка пішло від назви річки, що протікала біля сел. Зараз ця річка називається Нивка. До речі, топонім «Борщагівка» вельми поширений на південно-західному напрямку столиці. Найменування Борщагівка мали п'ять поселень, які належали монастирям — Софіївська, Петропавлівська, Михайлівська, Микільська, Братська. Деякі села, як от Софіївська Борщагівка і Петропавлівська Борщагівка, — окремі населені пункти Київської області. Деякі колишні села — Михайлівська Борщагівка, Микільська Борщагівка, Братська Борщагівка — увійшли до складу Києва. А ще спальний масив на околиці Києва отримав назву Південна Борщагівка. Зі сходу Софіївська Борщагівка примикає до Києва. Село від столиці розділяє Кільцева (Окружна) дорога. З інших сторін село межує з містом Вишневе та селами Петропавлівська Борщагівка і Святопетрівське (колишнє Петрівське).

  Село засноване у 1497 році. Поселення належало Софіївському монастирю. Що цікаво, протягом 150 років за межами монастиря було лише три хати. У 1650 році на березі річки Нивка почали заселятись козаки.В 1786 році церковні землі вилучили у монастирів і землі стали належати державі. В 1970х роках деякі села були включені до складу Києва, а Софіївську та Петропавлівські Борщагівки віддали області. В період Другої світової війни на території Софіївської Борщагівки проходили запеклі бої. В пам'ять про героїчну оборону в селі встановили памятник. В 1972му збудували великий тепличний комплекс, що входив до місцевого радгоспу. В наші дні село активно забудовується багатоповерхівками, а агрокомбінат потроху розвалюють.
( Читати далі (+39 фото)... )

"Не было бы счастья да несчастье помогло". Вместе с samogonnoeozero отправились посетить один заброшенный объект в столичной области. Но нас ожидал облом. Пришлось менять планы. Запасным или дополнительным пунктом путешествия был посёлок городского типа Макаров. Давно метил туда съездить, но друзья и знакомые разубеждали, что там есть что смотреть.

Вроде как ничего особенного — пгт как пгт (хоть и районный центр). Предварительный осмотр спутниковой карты обилия достопримечательностей не выявил. Памятник церковному деятелю, самолёт, церковь, центр (как урбанисту интересен) — всё? Совсем не туристическое место. Ехать ради транспорта? Так даже поселковых (городских) маршруток нету, только пригородные. Ну и информации о том, что там может ездить что-то раритетное не было. Поэтому специально не поехал бы. А так, чтоб зря не кататься — можно.


1. Памятник церковному деятелю Дмитрию Ростовскому.

В принципе, это не первая прогулка по посёлкам городского типа, но первая прогулка по Макарову. И очень даже хорошая прогулка (при том, что посёлок не вельми урбанистичный). Скептицизм насчёт скучности быстро развеялся, а по количеству достопримечательностей пгт. Макаров может потягаться с Бородянкой.

Предполагал, что нечего будет показать, но оно во как!
( Читать дальше (+62 фото)... )