Трохи про все і не тільки

Серпень, вересень і початок жовтня були логічним продовженням медичних обстежень і відвідуванням лікарів, про які я писав у третій частині замальовок воєнного часу. Це були візити до місцевої поліклініки та поїздки у столицю, до обласної лікарні. В принципі, ніц нового, але в деяких поїздках у Київ вдалось пофотографувати дорогу і столичну Лук'янівку. Зокрема, парк ім. Котляревського, яким до цього прогулювався лише один раз. І то, це було давно. Ну а ще ці місяці я б назвав суматохою, оскільки потрапити на прийом до лікарів не так то й просто. Саме тому цей фотозвіт має подвійну назву "Поїздки у Київ або Суматоха".

Як ви вже зрозуміли, показ Києва поєднаю з описом біганини по поліклінікам.


1. Парк ім. Котляревського цікавий, передусім, своїми фонтанами. А ще у ньому є паркові металеві скульптури, пам'ятник письменнику Івану Котляревському (на честь якого і названо парк) і красива будівля ХХ ст. — особняк. Тому було що подивитись і вам показати.
( Читати більше (+43 фото)... )

Боярські стави я вже давно "забоянив" у своєму блозі, адже показував їх за найменшої нагоди. Але оскільки в старій частині міста не був більше двох років (від початку повномасштабного вторгнення), вирішив показати місцеві водойми ще раз. Тільки цього разу цілеспрямовано. Тим паче, пройшовся по новозбудованій набережній, до якої ніяк не доходив раніше. Правда, першопочаткові наміри включали походеньки до дальніх ставків біля витоків Притварки. Однак спекотна літня погода та повітряні тривоги цьому не сприяли. Тому залишив задуми оглянути інші ставки на "потім". А сьогодні ще раз покажу знайомі мені (і читачам) ставки — Човновий, Церковний, Шкільний і Лісовий. Звісно, поглянемо й на деякі оточуючі цікавинки.

Ці водойми є ставами, а не озерами. Це означає, що вони були створені штучно — у 1870 році.


1. "Родзинкою" фоторепортажу є нова (чи точніше — реконструйована) набережна, яку помітив під час пандемії ковіду. Однак чомусь на той берег не доходив. Хоча йти туди з десяток метрів. Крім того, ставки будуть не у географічній послідовності, а в тому порядку, яким був прогулянковий маршрут.

Ще варто додати, що мою вилазку супроводжувала спека +35°C і повітряна тривога, викликана злітом МіГу.
( Читати більше (+50 фото)... )

З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб і кілометраж накрутити, і побачити нові місця. Бо вдома вже зовсім занудився. Ще й настрій кепський, а фотокамера в ремонті. В блог постити нічого.

У такому настрої дотопав від Шулявки до станції метро «Нивки». Потім вирішив, що не дуже-то і втомився. Тоді пішов ще далі — до парку «Дубки». Не те, щоб для мене це зовсім нові місця — у нього заглядав раніше. Але то було давно, ще 15 років тому(!). В востаннє заходив, мабуть, в 2011-2012му. Тому не завадило б освіжити спогади. Тим паче, під час попередніх прогулянок далеко в парк не заглиблювався.


1. Парк «Сирецький гай».

Цей парк рельєфний. Підноситься над дорогою. В низині їздять автомобілі. А ти стоїш нагорі і тебе не видно з дороги.
Ех, скільки разів цей парк виручав, коли ніде було подзюрити!
А дерева які! Дубовий ліс. Клени. Поодинокі сосни. Природа! Не віриться, що такий оазис може бути в середмісті Києва.

А ще у парку мав бути німецький ДОТ. Так що намічалась не така вже й нудна прогулянка.
( Читати далі (+29 фото)... )

Про що вже точно не думав, так про те, що після двох фотозвітів про дачу, знову повернуся до цієї теми. Здавалось: ну що ще можна показати?! Та й думки про дачу останнім часом викликають спогади, які навівають сум. Але життя триває. Тож і цього року відкрили черговий дачний сезон. Ну а щоб було цікавіше, взяв з собою фотокамеру. Тим паче, були розмови що дачу або віддамо родичам, або взагалі продамо. Тому захотілося сфотографувати на згадку. А фотозвіт вирішив зробити з тих самих причин, що й у 2015му: відсутність інших тем; на дачі круто; зміни на дачі; відсутність фотопрогулянок по виставках квітів.

Якщо перший звіт про дачу був присвячений пригодам кота Рижика, ночівлі на дачі, новим рослинам і квітам, то другий огляд був про дачу без нашого коте. Цей, третій огляд, про нову дачу — добудовану і без котів. В порівнянні з дачею 2015 року, її добудували (хоча ще добудовувати і добудовувати). Ну, це я показувати не буду. Це особисте. Зате покажу інші зміни — пташки, нове дерево, капітальну обрізку дерев і результат травневих приморозків.


1. Чергові фотозамальовки з дачі.

Як зазначив вище, розсекречувати дачу не буду. А от рослини, квіти та інші фотозамальовки з радістю покажу.
( Читати далі (+53 фото)... )

  В продовженні огляду парку «Нивки» подивимось західну частину. Хоча зараз вони становлять єдине ціле зі східною частиною, до 1991го року це були два окремих парки. Історія цього парку розпочалася в 1954 році. В парку були вириті два озера, збудований зелений театр. За радянських часів це був парк Ленінського комсомолу. В 1961му році на території парку поставили пам'ятник комсомольцям 1920х років (до нашого часу монумент не зберігся). От мабуть і все, що можна розказати про цю частину парку.

  З точки зору цікавинок ця частина менш приваблива, ніж східні «Нивки». Та й площа набагато менша. Із речей, які псують вигляд парку — комерційні будови. Наче не парк, а якийсь базар-клуб. На фоні цього привертають увагу тільки рідкісні дерева платани, модрини.


1. Парк «Нивки», західна частина. Знімки заголовного фото навряд чи презентуюють весь парк — скоріше відображають те цікаве, заради чого, можна прогулятися самим парком. Не показувати ж забігайлівки?

  Цікавий нюанс: вперше прогулявся цим парком (як і східною частиною).
( Читати далі (+36 фото)... )

Поки нема нових фотозвітів розповів про власні новини. На вікні ластівки збудували гніздо. Так що тепер цвірінькають і не можна зняти москітну сітку (фіг тепер помиєш вікна). Ех, а бачили б ви, як кицька клацає щелепами, коли дивиться на пташок!

Ну, нехай живуть!

Зате тепер під вікнами — цілодобова програма «У світі тварин»:)

Цікаво тільки, чому вибрали саме наше вікно?

  Не думав, не гадав — у парку «Перемога» погуляв. Спеціально навряд чи відвідав (хоча проходив повз декілька разів), але гуляв поруч і вирішив подивитися що собою являє цей парк. Тим паче, що столичні парки — один із напрямків моїх фотозвітів.


1. Центр парку: головна алея, курган Безсмертя та пам'ятник матері-вдові.

  Парк мене вразив. По-перше, розмірами (мабуть, «Перемога» — один з найбільших парків Києва). По-друге, кількістю пам'ятників. По-третє, деревами — у парку є сосновий бір і березовий гай; частина парку виглядає як ліс чи лісопарк. По-четверте, у парку багато аттракціонів (здається, більше, ніж у Голосіївському парку). Так що за цікавістю цьому парку немає рівних. В усякому разі, у столиці.
   Але це я щось забіг наперед. Тож пропоную детальніше подивитись чим цікавий парк. А прогулянка буде «задом наперед» — не з центрального входу, а від проспекту Визволителів до центрального входу.
( Читати далі (+58 фото)... )

  Когда нет новых тем для отчётов самое время вспомнить былые похождения. Я хоть нечасто путешествую, но вспомнить есть что. Поэтому сейчас вас ожидает очередной ретроспективный пост. Много архивных поездок я уже публиковал ранее. И вот настал черёд для самых первых путешествий, которые не удосуживался показать ранее по причине низкого качества снимков и недостаточного количества материала. Ну давность тоже сыграла роль. А сейчас захотелось похвалиться и вспомнить с чего начминались мои поездки.

  Итак, в июле 2008 ездил на экскурсию в дендропарк «Софиевка» (Умань, Черкасская область). А годом позже — в дендропарк «Александрия» (Белая Церковь, Киевская область). По-хорошему, по каждому из них стоит написать огромный развёрнутый отчёт. Ведь это уникальные дендропарки Украины. Одни из наиболее популярных и больших памяток природы страны. Но для полноценного обзора фоток мало. Поэтому будет сплит. Тем более, у этих дендропарков много общего.


1. Красота начинается уже на подступах к этому памятнику природы. Около входа в дендропарк «Софиевка».

  Путешествие выходного дня в дендропарк «Софиевка» — первая дальняя поездка. Никогда ранее не был так далеко от родных краёв! Особое удовольствие было от того, что поездка обошлась "на шару" (платил только за экскурсию по дендропарку). Про историю дендропарка будет уместнее поговорить когда вернусь в эти места и сделаю подробный отчёт, а пока — впечатления и воспоминания.
( Читать дальше (+46 фото)... )