Трохи про все і не тільки

Серпень, вересень і початок жовтня були логічним продовженням медичних обстежень і відвідуванням лікарів, про які я писав у третій частині замальовок воєнного часу. Це були візити до місцевої поліклініки та поїздки у столицю, до обласної лікарні. В принципі, ніц нового, але в деяких поїздках у Київ вдалось пофотографувати дорогу і столичну Лук'янівку. Зокрема, парк ім. Котляревського, яким до цього прогулювався лише один раз. І то, це було давно. Ну а ще ці місяці я б назвав суматохою, оскільки потрапити на прийом до лікарів не так то й просто. Саме тому цей фотозвіт має подвійну назву "Поїздки у Київ або Суматоха".

Як ви вже зрозуміли, показ Києва поєднаю з описом біганини по поліклінікам.


1. Парк ім. Котляревського цікавий, передусім, своїми фонтанами. А ще у ньому є паркові металеві скульптури, пам'ятник письменнику Івану Котляревському (на честь якого і названо парк) і красива будівля ХХ ст. — особняк. Тому було що подивитись і вам показати.


2. Часто відвідування лікарів або обстеження припадали на ранок. Тому виходити з дому доводилось зрання, коли містяни ще спали і у дворах було повно машин.


3. На вулицях Боярки в ранковий час порожньо. Вдень таку картину не застанеш.


4. Графіті на колодязі вже замалювали.


5. Фігурки школярів на пішохідному переході біля школи.


6. Півтори години — і я вже в Києві, біля скверу ім. Мусліма Магомаєва.


7. Сквер маленький. Такий собі оазис у середньоазійському стилі, розташований посеред пожвавленого перехрестя.


8. Пам'ятний знак у вигляді каменю. Рік заснування скверу, здається, 2018-й.


9. Знайшов спосіб, як зекономити на проїзді. Вирішив їздити на 368 маршрутці до проспекту Чорновола. А звідти — пішки до обласної поліклініки.


10. Озелення і клумби в столиці радують очі.


11. По дорозі стоїть пам'ятник Василю Вишиваному — австрійцю Вільгельму Францу Йозефу Габсбурзькому. Дивно, що цей пам'ятник не накрили захистом.


12. Атрибут Києва 2024 року — прокат електросамокатів.


13. Електросамокати у величезній кількості стоять на столичних вулицях.


14. Прикольний макет церкви.


15. А це вже обласна лікарня/поліклініка. Їздив туди один-два рази в місяць. Черги на прийом розписані на пів місяця-місяць. На телефонні дзвінки для запису взагалі не відповідають. Сам чув у реєстратурі, що слухавку не беруть, а дзвінок поставили на мінімальну гучність. Тобто для того, щоб записатись до лікаря, треба спеціально приїжджати. В цьому контексті добре, що Боярка недалеко від Києва.


16. КПП в обласній поліклініці. З серпня до початку жовтня їздив туди на обстеження, заключення лікаря за даними обстеження. Потім — для запису на прийом до лікарки. І ще один раз заради госпіталізації, яка потрібна для підтвердження діагнозу.


17. Біля обласної поліклініки. Дорога додому.


18. Під час одного з візитів, коли їхав з батьком, зайшли до "АТБ", щоб купити хліб.


19. Три "Шкоди" у кадрі.


20. Тротуари у Києві з пониженням і рельєфними вставками для незрячих осіб. Боярці така дорожня інфраструктура для пішоходів і не снилась.


21. Одного разу біля обласної поліклініки застав ремонт дороги.


22. Перехрестя Загорівської (колишньої Багговутівської) та Овруцької вулиць. Світлофори не працюють через аварійне вимкнення електрики.


23. Перекусив у парку.


24. А ось, власне, і сам парк ім. Котляревського. Він цікавий тим, що має декілька фонтанів.


25. У спеку +30°С фонтани — те, що треба!


26. Голуби купаються у фонтані, бо нинішнє літо та початок осені були спекотними.


27. Птахам, напевно, спекотно, як і людям.


28. Оскільки фоткати у забояненому Києві, тим паче, у воєнний час, стрьомно, знімав фонтани з різних ракурсів.


29. Вважається, що голуби — птахи миру. Але я бачив, як вони чубилися один з одним.


30. У парку стоїть старовинний особняк. А також є підземний туалет.


31. Квіткові клумби — замилування!


32. Альпійська гірка.


33. Скульптура "Метелик" в парку.


34. Кована скульптура дівчини з парасолею.


35. Ще одна паркова скульптура — дівчина з песиком.


36. В цілому, парк ім. Котляревського затишний і має цікавинки. Хоча за площею він невеличкий.


37. Пам'ятник Івану Котляревському зашили дошками (або чимось іншим). Це робиться для захисту від осколків. Тому що в район Лук'янівки неодноразово прилітало.


38. Квіти і декоративна лугова трава.


39. Кінотеатр "Київська Русь" зачинили на реконструкцію, яка зупинилась.


40. Київські вулиці, як завжди, щільно запарковані автомобілями.


41. Йду до зупинки, щоб поїхати додому.


42. На зупиночному павільоні зустрічаю ще один атрибут російсько-української війни — оголошення, щоб при повітряній тривозі йшли в укриття. А чи є вони неподалік? І, до речі, комунальний громадський транспорт під час повітряних тривог не працює.


43. Раніше їздив від залізничної станції "Київ-Волинський". Тому цей ракурс вже показував тут. Але тепер тротуар і дорогу переасфальтували.


44. Йдучи по Боярці мене зустрічають яблука, що попадали — звична ознака ранньої осені.

Цей звіт міг би бути більшим, але у воєнний час фотографувати на вулиці ризиковано. Хоча, вважаю, що й так вийшла непогана і змістовна публікація.

Що це хотів написати... Для госпіталізації на стаціонар понапризначали купу аналізів: півтора десятка! Зокрема, аналіз крові загальний, аналіз на групу крові та резус, аналіз крові на цукор, аналіз на ВІЛ, аналіз на ковід, аналіз на гепатит, аналізи сечі, кардіограму. Одне обстеження вдалося зробити в обласній поліклініці.Частину — в місцевій поліклініці. Причому був прикол, що, вибачаюсь за подробиці, аналіз сечі вирішили здати в поліклініці (хоча кажуть, що треба зрання) — а мені якраз дзюрити і не хотілось. Та все ж я якось вицідив із себе.

Після цього ще залишилась половина або більше аналізів, які не роблять в державній поліклініці. Мабуть, доведеться витрачати шалені гроші у приватній лабораторії. А це — біганина і суматоха.

СХОЖІ ЗВІТИ:
Замальовки з допандемічного і довоєнного Києва
Зміни в центрі столиці
Прогулянка по Києву: Велика Васильківська
Прогулянка по центру Києва