Трохи про все і не тільки

Писати окремий фотозвіт про прогулянку до недобудованого асфальтно-сміттєспалювального заводу біля ТЕЦ-6 не планував. Однак більшу частину часу витратили саме на дорогу до заброшки. І шлях до недобуду виявився більш захоплюючим, ніж сама вилазка. Тож, поки нема інших вилазок і подій, розповім про прогулянку чигирями.

Тим паче, про асфальтно-сміттєспалювальний недобуд ледве назбирав 43 фотки. Але найгірше — деякі цікавинки тупо проґавив. Просто перед вилазкою не дивився репортажі інших сталкерів. Та й коліно потягнув. Тому залаз зараховано — але тема повністю не розкрита. Через це дуже засмутився. Хоч ще раз йди (але дорога неблизька, маршрутки вже подорожчали. Та й сніг розтане не скоро), щоб доповнити фотоогляд. Так що нехай буде так, як є. В разі чого, якщо дуже вже захочеться, буде привід для повторної вилазки. Дорогу-то вже знаю! Тільки якщо вдруге туди пертися, то вже за іншої пори року. І заради окремого фотозвіту.


1. Прогулянка до закинутого недобуду вийшла довгою, тривалою і різноплановою.

А взагалі, частенько виходить, що заброшки (і не тільки їх) не вдається сфотографувати повністю. Обов'язково щось пропустиш. От що з цим робити? І чи ще сходити на той недобуд? Чи не варто заморочуватись? Напишіть в коментарях.

Ну а стосовно пройденого шляху, за день намотав близько 15 кілометрів.
( Читати далі (+46 фото)... )