Трохи про все і не тільки

У величезному лісі на краю Житомирської області причаївся таємничий військовий завод — філія ДАХК «Артем». Частину територїї використовують, а ось приблизно половина так і лишилась недобудованою. Це 11 промислових корпусів, дві адміністративні будівлі і КПП. Одним словом, попри те, що недобуд, — масштабний об'єкт. Причому не забоянений.


1. Цей напівнедобудований завод — давня хотілка. Давно хотів його відвідати, але ніхто не погоджувався на дослідження цієї локації, враховуючи те, що дістатись туди важко, бо електрички їздять рідко. При цьому не обійтися без тривалого пішого переходу, який не всім до вподоби. А лізти самому в далекі безлюдні перді було страшно.

І ось, вчергове пропонуючи знайомим сталкерам десь полазити, відгукнувся wh1sper956, який мало того, що погодовився скласти компанію — так ще й вибрав заброшку, яка вже декілька років була у планах.

Ну а вилазка видалась довгою, з форсуванням залізничного мосту, з палєвом (хоч недобуд, начебто, не повинен був охоронятися). І з легкою зворотньою дорогою.


2. Крізь дощ і затори, які вже о 7й ранку розпочинаються ще задовго до Києва(!), вдалося вчасно приїхати на станцію. А ось електричка запізнилась в дорозі на півгодини.


3. Враховуючи скорочення часу на вилазку через запізнення і небажання товариша намотувати зайві кілометр-півтора по пішохідному мосту, ломанулись через річку навпростець — по залізничному мосту!


4. Пощастило — в будках ВОХРів не було. А взагалі так робити нізззя.


5. Зекономлені кілометри виявились марними, бо довелося трохи покружляти по просікам.


6. Вийшли до недобудованої території заводу, яка примикає до діючої. Залазу не знайшли. Тож пішли до КПП. А бетонний периметр ого-го — довгий.


7. Спочатку вирішили облазити один з адміністративних корпусів, який стоїть перед парканом. Хоча поруч стояла машина.


8. Перший поверх навіть без підлоги.


9. Сходи без стін і перил. Ще й пружинять під ногами.


10. Другий поверх так само понурий.


11. Третій поверх заріс мохом і «обладнаний» драбинами.


12. А ось той мінівен. Палєво!


13. Дах стрьомнуватий. Але в безвітряну погоду швидко адаптувався до висоти.


14. Напарник сфоткав.


15. Згори видно КПП.


16. І недобудовану частину заводу.


17. На зумі вичепив основний величезний цех.


18. Поруч стоїть друга недобудована будівля. Така ж понура. Тому лізти в неї не стали.


19. Напарнику сходи ніпочім.


20. А на мою думку сходи трешові. Хоча сходи між корпусами санаторію «Журавушка» були стрьомніші.


21. КПП закинутої території.


22.


23. Всередині КПП нічого цікавого.


24. Попереджаюча табличка нова!


25. КПП зсередини периметру.


26. Якийсь бункер і перший цех.


27. Дивно, що низ цегляний, а верх з бетонних плит.


28. Всередині цеху є підлога з плиткою.


29. А на даху цілі ліхтарі!


30. Бункер виявився зачиненим (фотка wh1sper956).


31. Однак якось пролізли всередину. Напарник здивувався, бо там ніякий не бункер, а сторожка:)


32. З іншої сторони дороги трансформаторна і наступний цех.


33. Перед будівлею, між соснами, повно відчинених люків.


34. Цех понурий. Ймовірно, це повинна була бути електрощитова.


35. Далі трапився цех із обвалуванням. Насип натякає, що це будівля має військове призначення.


36. Вхід у насип виявився постом охорони.


37. Пішли подивитись той цех. А там — палєво! Чи металісти, чи орендарі... Тому сфоткав лише напарник.


38. Після цього йти по накатаній асфальтованій дорозі стало «веселіше».


39. Наступний корпус набагато менший. Проте безпалєвний.


40. Схоже, що цех мав слугувати для розвантаження залізничних вагонів.


41. За поворотами проглядає ще один цех.


42. «Недобудовані бетонні конструкції». Нічого особливого.


43. Але приміщення все одно треба відфоткати.


44. Залізли на піщаний насип. Згори видно наскільки цей триповерховий цех довгий.


45. До цього корпусу прибудований наземний перехід.


46. Переходом з'єднується з головним цехом. Причому до головного цеху примикають три корпуси!


47. Адміністративна прибудова.


48. А на даху виріс цілий ліс!


49. Повернулись на дорогу і далі натрапили на другий корпус, подібний до першої «недобудованої бетонної конструкції».


50. Третій однаковий цех, що з'єднується з головним цехом.


51. Вийшли на дорогу, що відмежовує закинуту і діючу територію. В кущах валяються бетонні конструкції.


52. А ось і довгий головний цех.


53. Товаришу понурі цехи набридли, але я запропонував подивитись всі корпуси.


54. Головний цех вражає розмірами.


55. На частині цеху без даху виріс ліс.


56. Зкраю валяються бочки.


57. Купа бочок з під фарб.


58. Знову пішли вздовж діючої території. А дороги наїжджені.


59. Несподівано! Тунель у насипу.


60. Тунель величенький. Достатній для проїзду вантажівки.


61. Дорога привела до ще одного корпусу. Ось перед ним були сліди від вогнища.


62. Корпус представляє собою величезний порожній цех з чудовою акустикою. А ще не засмічений.


63. Вигляд у бік входу.


64. Не одразу помітив, що в цеху прокладені залізничні колії.


65. Але перед цехом рейки давно демонтовані.


66. Діюча частина з серйозним периметром.


67. І, наостанок, крайній корпус, що відгороджений окремо.


68. Це також була будівля для розвантаження або завантаження товарних вагонів.


69. Залізнична платформа.


70. Цей цех ми побачили на початку сталку. Ним же вирішили і закінчити, щоб не пертися до КПП.


71. І біля нього цілі залізничні колії.


72. Перегороджений залізничний в'їзд.


73. Під'їздна колія заросла соснами. Поїзди тепер не проїдуть.


74. Назад вже пішли по дорозі. Напарник збирався вдруге форсувати залізничний міст, але цього не довелося робити. На залізничній зупинці було декілька людей. Я подивився розклад і о, диво: виявилось, що скоро повинна була під'їхати дальня електричка, на якій я і збирався їхати назад! Правда, планував сісти на наступній станції. Так встигли вчасно повернутись і зекономити 3,5 кілометри.

Об'єкт хоч і понурий, але сталків недобудам давно не було. Та й територія вражає розмірами і відсутністю смітників і граффіті (тому цього разу без координат). Сподіваюсь, що кавеси туди не скоро доберуться.
Туман і дрібний дощик додав атмосферності вилазці. А в компанії з товаришем було веселіше. Нагуляв сон і набрався натхнення для трудових буднів.


СХОЖІ ЗАПИСИ:
Занедбані військові склади під Києвом: продовження
Занедбані військові склади під Києвом
(Фотки на Яндексі)
Недобудований цех Київського заводу алюмінієвих будівельних конструкцій