Трохи про все і не тільки

Повертаюсь до традиції, згідно якої перший фотозвіт в новому році має бути про заброшки. Хоча цього разу розпочати рік міг би зовсім не сталк, а дігг. Але нажаль, обставини склалися так, що давно омріяну вилазку в Клов довелося відмінити:( Тому в передостанній день року вирішив спробувати полазити хоча б десь. Наприклад, по ДОТах вздовж залізниці. Точніше, не полазити, а повторити вилазку трирічної давнини. Бо тоді здійснив лише оглядову прогулянку (прим. — для перегляду з картинками з території України необхідно скористатись VPN, проксі або Тор-браузером). Тож справа залишалось за малим — пролізти всередину.

А як же сніг?! Ну, він трохи відтанув і промерз - тому його було небагато і він не прилипав до штанів. Ще й лісу, а відповідно, і лісників, по обраному маршруту не передбачалось. Так що на одиночній прогулянці мене ніхто б не потривожив.


1. Якщо в 2016му подивився не всі ДОТи: 229, 230, 231, 232, 233; і не поліз у 230, то в передостанній день 2018 року оглянув 229, 230 (із залазом), 231, 232, 233, 236 і 239 (не захотів залазити). Та й перший репортаж був у майже безсніжну пору, а нинішня вилазка відбувалась в засніженому антуражі. Тому однакових кадрів точно не буде.


2. В одній із спроб перейти на іншу сторону залізниці, щоб підійти до 229 ДОТу, потягнув щиколотку. Тому цього разу вирішив піти по водопропускному тунелю.


3. На мою радість, від водопропускника тягнулась протоптана стежка...


4. Яка привела до уламків ДОТу 229.


5. ДОТ №229 був кулеметний двохамбразурний і двоповерховий.


6. Нажаль, як і більшість ДОТів в окрузі, він підірваний. Тому йду далі.


7. Піднявся на насип. Свіжих людських слідів нема (що мене радує). Проте повно відбитків собачих лап.


8. Звернув в лісосмугу, щоб пофокати наступний ДОТ з «фасаду». Але довелось пробиратись крізь хащі:(


9. Ось і ДОТ №230. Однак підійти до нього не так просто, як очікувалось.


10. Це ДОТ №230. Командно-спостережний пункт (КСП). 4-х амбразурний. Двоповерховий. 1929-1930х років побудови. Незвичної форми.


11. Командно-спостережний пункт — незвична споруда не тільки для Київського укріпрайону, а й взагалі для всієї радянської фортифікації, бо таких споруд не було в інших укріпрайонах! Та й в самому КиУРі їх було лише 11 (9 з яких були двоповерховими, а 2 — одноповерховими). А до наших часів зберігся лише один. І це 230й ДОТ.


12. Всі КСП мали індивідуальне планування і незвичну форму.


13. Вхід стрьомнуватий. Більше переживав не про те, як спуститися в ДОТ, а як потім з нього вилізти.


14. З'їхавши навприсядки і підгальмовуючи, щоб не набрати швидкість.


15. Опинився у невеличкому тамбурі з амбразурою для оборони входу.


16. В тамбурі в підлозі є дірка, в яку можна потрапити ногою.


17. Це отівр для водозабірної колонки. Зверху на стелі було якесь кріплення.


18. Навпроти коридору, в стіні, розміщена скрізна ніша і щось схоже на аварійний вихід.


19. Амбразура для прострілювання входу в КСП.


20. Без фотоспалаху виглядає дуже антуражно!


21. Стіни коридору не прямі, а з виступами.


22. Коридор, як для ДОТу, чималенький.


23. Перше приміщення — спостережно-бойовий каземат.


24. В кожному казематі по дві амбразури.


25. Амбразури в командно-спостережних пунктах були особливої конструкції, які не використовувались в інших типах ДОТів.


26. Ну а я йду коридором далі.


27. Спуск на нижній поверх. Внизу така сама площа приміщень, як і на верхньому поверсі. Цікаво було б глянути, але спускатись одному по старим скобам небезпечно.


28. Кінець коридору. Ліворуч — другий каземат. А прямо — невеличка кімната.


29. Кімната виявилась кабінетом коменданта, з перископною трубою.


30. А ось каземат.


31. Тут бронезаслінка привідкрита.


32. Виглядає прикольно.


33. З другої бронезаслінки викрали щиток.


34. Ось такий незвичний ДОТ.


35. Помічаю в підлозі ще один отвір.


36. Фоткаюсь і виходжу на поверхню.


37. А вихід ось такий:)


38. Над ДОТом є пам'ятний знак.


39. Так 230й ДОТ виглядає збоку.


40. А на черзі наступний ДОТ.


41. ТАУТ №231 — відкрита артилерійська позиція.


42. Вціліла. Однак засипана снігом.


43. Добре, що була просіка, по якій вийшов на дорогу вздовж лісосмуги.


44. А навколо все в снігу!


45. По автомобільним коліям йти важко. Але добре що не слизько. І в он тих зарослях має бути зруйнований ДОТ.


46. За відсутності листя помітно руїни 236 ДОТу.


47. Шлях проходив через високовольтну лінію. Щось забагато на ній «гірлянд».


48. Неспішно дійшов до ДОТу №239. Он той сніговий замет і є ДОТ.


49. Цей ДОТ розташувався біля самої залізниці і його добре видно з електрички.


50. Стоїть якраз під ЛЕПіною.


51. ДОТ №239 одноамбразурний кулеметний. Не розділений на окремі приміщення.


52. Вхід також напівзасипаний. Оскільки цей ДОТ маленький, не захотів проповзати всередину.


53. Перейшов колії.


54. По другий бік залізниці була протоптана стежка. Вже легше.


55. З напівзруйнованого ТАУТу №233 ростуть дерева.


56. Стіни ледве помітно.


57. В наступній ямі з деревами теж напівзруйнована відкрита артилерійська позиція — №232.


58. В ній навіть не всі стіни.


59. Повз проноситься поїзд. Ну а моя вилазка-похід закінчується.


60. На протилежній стороні ледве помітно ДОТ №230.


61. Руїни ДОТу №229.


62. Ось така вийшла вилазка. Обійшов 7 ДОТів.

По-моєму, похід вдався. Вилазкою задоволений.

СХОЖІ ЗАПИСИ:
Південні ДОТи Київського укріпрайону
ДОТи №420, 419, 418, 417 Київського укріпрайону
ДОТ №179 Київського укріпрайону (детальний огляд)
(Фотки на Яндексі)
ДОТи №№202 і 204 Київського укріпрайону
ДОТ №401 Київського укріпрайону: детальний огляд