Трохи про все і не тільки

  Можливо ця тема банальна, нецікава і заїжджена — однак, коли нема про що написати фотозвіт, а дуже хочеться; або якщо просто хочеться десь прогулись, а ніде — згадуєш про прогулянки по місцевому лісу. Тим паче, п'ять років тому заклав таку традицію.

  Кожен фотоогляд лісу присвячується певному періоду життя. Так виходить. Перша фотопрогулянка (до речі, перший фотозвіт у блозі) відбувся, коли ще був живий кіт Рижик і коли була депресія через самотність. Друга фотопрогулянка відбулася, коли не стало нашого улюбленця і знов депресняк. І ось, на черзі третя фотопрогулянка. І новий період в житті — нова обстановка, кицька і новий кіт. От тільки цього разу без депресії. Просто поганий настрій. Якщо чесно, задовбали сварки вдома, тож пішов куди-небудь, аби не вдома.


1. Щоб не повторюватись, цього разу вибрав нову локацію. Ну, як нову? Тут я вже бував доволі часто. Однак не показував у блозі.
Так що покажу інші куточки боярського лісу. Ну і, звісно, самого міста.

  Тут буде і знайомий район лісу, і ліс посеред міста. І вузькоколійка. І ліс в старій частині міста. І трохи міста.


2. Інколи здається, що світ навколо не змінюється. Але рано чи пізно зміни відбуваються. Так, в лютому цього року, знесли закинутий будиночок, що біля поліційного відділку. В звіті про Боярку він на 39му фото.


3. Молодняк сосни, який добряче вимахав. А ще на початку 2000х тут була вирубка.


4. Поруч не робили суцільної вирубки. Але ліс нагадує галявину.


5. Сосни позрізали. Тому залишись рости тільки дуби.


6. Помітка під рубку?


7. На першій просіці, просто посеред дороги, стирчать колодязі.
Ймовірно, це пов'язано із тим, що в лісі є і водзабірні, і каналізаційні насосні станції.


8. Дорога вперлась в яр, по дну якого протікає річка зі стоками. Тому в народі її називають «Гівнянкою».


9. Невеликий струмочок, але є.


10. Колір води нагадує нечистоти.


11. А на іншому березі струмка стоїть закинута насосна станція.
Хотів її подивитись, але з двох спроб не вдалося підступитись.


12. Біля переїзду відремонтували будинок. Скоро туди переїде міськрада.
Тепер депутати будуть працювати під стукіт залізничних коліс:)


13. Якось друг розповідав, що бачив в старій Боярці автобус ЛАЗ. Це міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Тут старшокласників навчали їзді на вантажівках.
Зараз виглядає занедбаним.


14. Біля залізниці викорчували старі дерев'яні стовпи.
А пам'ятаю, коли вони ще стояли.


15. Дивне місце. Невеликий клаптик землі з сосною і дубами — а поруч стоїть квартальний стовп. Люблять у лісництві ставити стовпчики не в лісі, а у місті:)
Але ж квартальні стовпи ставлять на перетині лісових кварталів і на межі лісу. Звідси до лісу (видно за забудовою) — метрів 100-150. Чи може цей клаптик з деревами теж відноситься до лісу?


16. Незважаючи, що до лісового масиву 100-15-0 метрів, на стовпчику написаний номер кварталу.
Лісові стовпи посеред міста зустрічав тільки в Боярці. Чи може ще десь таке є?


17. За залізницею — Боярська лісодослідна станція і селище Лісодослідної станції. Колоритний і своєрідний мікрорайон міста.


18. На межі міста, на краю селища Лісодослідної станції, розміщений пам'ятник вузькоколійці. Була іще одна вузькоколійка в лісу, біля пам'ятника комсомольцям. Але її давно розібрали. А ця хоч на околиці, але серед міста. Можливо тому іще стоїть.


19. Кажуть, що це сучасні рейки. Та й вузькоколійки в цьому місці не було. Але об'єкт зійде за туристичний.


20. Інша річ, що більшість туристів сюди не доходять.
Навіть я, корінний боярчанин, в фотозвітах про місто, оминув увагою цю вузькоколійку.


21. Від Човнового (Лодочного) ставку біля залізниці тече канава-струмок. Так деякі приватні господарства прокопали канали до своїх будинків.


22. Вічнозелені сосни на фоні безлистих дерев.


23. Вирубка вже підібралась до залізниці.


24. На шляху трапились собакени, що копирсалися у смітті. Явно не дружелюбно налаштовані. Ну і відбиватися, в разі чого, нічим.
Тому довелося змінити маршрут. Добре, що у лісі повно стежок — є куди звернути.


25. По стежці вийшов на галявину — перетин лісових кварталів. Масштаби вирубки вражають.


26. Поки молоді сосни досягнуть товарного вигляду, пройде не одне десятиліття.


27. А ось і свіжа вирубка молодняку. Чи точніше, проріджування.
Вдалині видно машину. Взагалі, за час прогулянки, нарахував аж три машини. Що вони роблять у лісі — незрозуміло.


28. Ще одне перехрестя кварталів.


29. Утилізація покришок методом спалення. Наскільки екологічна ця переробка?


30. Дорога перетворюється у багнюку. Але пройти можна.


31. Березові зарослі. Ех, мабуть восени в цих місцях багато грибів?!
А взагалі, на екскурсії по Рівненському заповіднику розповідали, що берези ростуть на заболочених місцях.


32. Іще одне перехрестя кварталів (самі квартали недовгі — півкілометра).
Неподалік якісь люди саджали сосни. Добре, що не сфоткав, бо підійшли із запитаннями... де найближчий продуктовий кіоск. Ну, це треба дійти до міста.
Так шо людей у лісі повно.


33. Проїхала ще одна машина.
Блін, це вже фігово. Не дадуть побути на самоті.


34. Далі дорога перетворюється на місиво, розбите лісовозами.
Свіжі сліди лісовозів теж відбивають охоту продовжувати прогулянку. Так що розвертаюмся і йду назад.


35. Оранжевий метелик. Часто бачу їх в лісі.
Може хто підкаже, що це за метелик?


36. Вийшов до міста. Нарешті!


37. Пройшовся трохи попід лісом. Натрапив на струмок — притоку річки Притварки, з містком.
Але поруч була гавкуча собака. Тому плюнув на все і розвернувся. Йтак довгенько прогулююсь.


38. Кінцева зупинка маршрутки «Тубдиспансер». Відкрив для себе це місце ще влітку 2015го. А до цього цея місцина була «terra incognita».


39. Тубдиспансер. Точніше, стара територія тубдиспансеру. Не знаю: діючий, чи ні. Але по такому закладу, навіть закинутому, лазити не хотілося б.


40. Райончик колоритний, хочі і нецікавий.
Знімок ще з минулої осені.


41. Пройшовся ще до колишнього хлібзаводу. Помітив бордюри із залізничних шпал.


42. А ось і сам колишній хлібзавод.


43. Судячи по напису на трубі, 1971 року побудови.
Зараз підприємство використовується як пекарня. Хоча до 1991го завод випікав смачнющий хліб-цеглинку. Мабуть, пекарня вигідніше хлібзаводу.


44. Фірмовий магазин при заводі давно зачинений.


45. Якщо підійти з другого боку, видно, що труби аж дві!

  А на цьому все. Жаль, що в лісі нема першоцвітів. Та й людей дофіга. Так що якщо наступного разу захочеться прогулятися на самоті, треба шукати нові місця. Тим паче, що писати ще про наш ліс буде зовсім нецікаво.