![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Заброшки є майже в кожному місті. І Боярка — не виключення. Але серед місцевих об'єктів якось не знаходилося нічого цікавого і доступного. Лише цього літа наважився відкрити для себе і читачів блогу закинутий кінотеатр сільгосп технікуму. І вважав що більше нічого такого в окрузі нема. Та поки шукав абандони у Києві, чи по сусідніх областях, не здогадувався що в рідному місті є ще один закинутий об'єкт. Причому юзабельний. Повз нього я проходив частенько, але навіть подумати не міг, що він вже давно недіючий. А дізнався про нього випадково, з місцевої преси.
Вилазка неспішно ростягнулася аж на декілька тижнів (з багатьох причин). Тому не дивуйтеся що на фотографіях місцевість виглядає по-різному. За два тижні, завдяки дощам і приморозкам, пейзаж суттєво змінився. Але зафоткати осінні барви таки встиг.

1. Інтригуюча картинка для привертання уваги: ворота і КПП бази Водоканалу.
Територія бази водоканалу невелика за розмірами, але складається з двох адмінистративних будинків, трьох господарських сараїв, гаражів. Поруч ще є закинута пилорама, яка, ймовірно, колись була у складі бази. Раніше тут знаходилося Будівельно-монтажне управління, потім Державне підприємство управління капітального будівництва Києво-Святошинського району. Після того, територія була передана комунальному підприємству «Боярка-Водоканал». Але далі водоканал переїхав на іншу територію, а цю закинули. Нині територія майже повністю закинута: лише частину однієї будівлі займає магазин.
Заброшка доступна і відносно «безпаливна». Під час полазок охорони не виявив (лише пізніше дізнався, що сторож є). Однак на частині об'єкту була помічена активність, а при просуванні вглиб території починали гавкати собаки. Тому подивився тільки те, до чого вистачило сміливості пробратися. Тим паче, базу водоканалу облазив сам — постояти на шухері було нікому.
Стан об'єкту - дестрой і трешак. Всі приміщення порожні. Зате краєвиди тліну і закинутості просто шикарні. Давайте ж подивимось.

2. База водоканалу і пилорама (зліва) з боку вулиці Київської.

3. На базі є власний трансформатор.

4. Об'єкт закинутий не повністю. В одній із будівель розміщений магазин.

5. А поруч — іще одне людне місце — красиво розмальована зупинка маршрутки.

6. На стіні будинку також малюнки.

7. Загальний вигляд бази водоканалу.

8. Оскільки ворота на замку, то пішов шукати залаз з бокової вулиці.

9. Обійшов сарай.

10. Залаз був знайдений: з задвірок паркан відсутній.

11. Далі по вулиці був іще один сарай. Через густу рослинність не зміг зазирнути всередину.

12. Тому зайшов на територію бази. Видно Свято-Михайлівську церкву за озером.

13. Просунутися далі не насмілився. Тому що здалося, що цей будинок зайнятий під сторожку. Та й стрьомно просуватися на заброшці по відкритій місцевості.

14. Озирнувся по сторонам. Другий сарай.

15. Через два тижні знову прийшов на цей абандон. Але пейзаж сильно змінився. От що зробили приморозки і дощі!

16. Добре, що я встиг сфотографувати територію бази водоканалу доки не осипалося листя.

17. Вигляд адміністративної будівлі з прибудованим гаражем з середини території.

18. В гаражі виявив розвалений стіл.

19. А ще знайшов вцілілу витяжку.
Лізти в адмінбудівлю не став. Там же магазин! Кроки запросто почують. А на першому поверсі порожнеча. Тому далі оглянув сарай.

20. В сараї ж — повний треш. Сарай в напіврозваленому виляді.

21. Всередині порожньо.

22. Йду оглядати водоканал з боку озера. А там на початку жовтня така краса!

23. Дикий виноград на пилорамі змінює колір.

24. Пилорама. Здається, теж закинута. Відгороджена від бази водоканалу.

25. Через паркан подивився що всередині пилорами. Всередину лізти не захотів.

26. Паркан на водоканалі був відсутній і з другої сторони. Тому спокійно піднявся на територію. Відчуття безпеки додавали величезні зарослі. Хоча по території були протоптані стежки.

27. Трава і кущі висотою в людський зріст! Навіть приморозки не впоралися з чигирями!

28. Коли трава і листя пожухли, то можна було роздивитись всю територію.
Помітив вишку, яка раніше була захована за листям. Ех, був би не один, то може б і спробував заруфити.

29. Одноповерхова адмінбудівля виглядала найбільш збереженою. Думав підібратися ближче — але почали гавкати собаки. Перевіряти наявність сторожа не став. Замість того оглянув будівлі подалі від КПП, де ризик «спалитися» був менший.

30. Сарай, який показував на фото 8, 9 і 20, 21.

31. Другий сарай. Його вирішив оглянути.

32. От тільки дивитися там нічого! Приміщення порожні, та ще й перегороджені.

33. Обходжу сарай. Наближаюсь до тильної частини бази.

34. Дерев'яний туалет. Колоритненько.
Окремий сортир на абандоні побачив тільки вдруге. До інших місць дісталася цивілізація. А от у старій частині Боярки каналізація не всюди.

35. Біля туалету є ще одна споруда: гаражні бокси.

36. Гаражні бокси. Через зарослі їх не помітно.

37. В гаражах нічого нема. Навіть воріт.

38. Тому йти далі не було сенсу. Тим паче, що на землі валялися дошки.

39. Виходжу за територію і фоткаю стежку біля водоканалу.

40. І в протилежний бік, до дороги.
Ось така вилазка по базі водоканалу. Об'єкт в стані руїн і повного дестрою. Тому абандон вартий уваги хіба шо закинутими краєвидами і травою зростом по шию(!). А в моєму випадку ще й тим, що не треба нікуди їхати. Однак прогулянка сподобалась.
Вилазка неспішно ростягнулася аж на декілька тижнів (з багатьох причин). Тому не дивуйтеся що на фотографіях місцевість виглядає по-різному. За два тижні, завдяки дощам і приморозкам, пейзаж суттєво змінився. Але зафоткати осінні барви таки встиг.
1. Інтригуюча картинка для привертання уваги: ворота і КПП бази Водоканалу.
Територія бази водоканалу невелика за розмірами, але складається з двох адмінистративних будинків, трьох господарських сараїв, гаражів. Поруч ще є закинута пилорама, яка, ймовірно, колись була у складі бази. Раніше тут знаходилося Будівельно-монтажне управління, потім Державне підприємство управління капітального будівництва Києво-Святошинського району. Після того, територія була передана комунальному підприємству «Боярка-Водоканал». Але далі водоканал переїхав на іншу територію, а цю закинули. Нині територія майже повністю закинута: лише частину однієї будівлі займає магазин.
Заброшка доступна і відносно «безпаливна». Під час полазок охорони не виявив (лише пізніше дізнався, що сторож є). Однак на частині об'єкту була помічена активність, а при просуванні вглиб території починали гавкати собаки. Тому подивився тільки те, до чого вистачило сміливості пробратися. Тим паче, базу водоканалу облазив сам — постояти на шухері було нікому.
Стан об'єкту - дестрой і трешак. Всі приміщення порожні. Зате краєвиди тліну і закинутості просто шикарні. Давайте ж подивимось.
2. База водоканалу і пилорама (зліва) з боку вулиці Київської.
3. На базі є власний трансформатор.
4. Об'єкт закинутий не повністю. В одній із будівель розміщений магазин.
5. А поруч — іще одне людне місце — красиво розмальована зупинка маршрутки.
6. На стіні будинку також малюнки.
7. Загальний вигляд бази водоканалу.
8. Оскільки ворота на замку, то пішов шукати залаз з бокової вулиці.
9. Обійшов сарай.
10. Залаз був знайдений: з задвірок паркан відсутній.
11. Далі по вулиці був іще один сарай. Через густу рослинність не зміг зазирнути всередину.
12. Тому зайшов на територію бази. Видно Свято-Михайлівську церкву за озером.
13. Просунутися далі не насмілився. Тому що здалося, що цей будинок зайнятий під сторожку. Та й стрьомно просуватися на заброшці по відкритій місцевості.
14. Озирнувся по сторонам. Другий сарай.
15. Через два тижні знову прийшов на цей абандон. Але пейзаж сильно змінився. От що зробили приморозки і дощі!
16. Добре, що я встиг сфотографувати територію бази водоканалу доки не осипалося листя.
17. Вигляд адміністративної будівлі з прибудованим гаражем з середини території.
18. В гаражі виявив розвалений стіл.
19. А ще знайшов вцілілу витяжку.
Лізти в адмінбудівлю не став. Там же магазин! Кроки запросто почують. А на першому поверсі порожнеча. Тому далі оглянув сарай.
20. В сараї ж — повний треш. Сарай в напіврозваленому виляді.
21. Всередині порожньо.
22. Йду оглядати водоканал з боку озера. А там на початку жовтня така краса!
23. Дикий виноград на пилорамі змінює колір.
24. Пилорама. Здається, теж закинута. Відгороджена від бази водоканалу.
25. Через паркан подивився що всередині пилорами. Всередину лізти не захотів.
26. Паркан на водоканалі був відсутній і з другої сторони. Тому спокійно піднявся на територію. Відчуття безпеки додавали величезні зарослі. Хоча по території були протоптані стежки.
27. Трава і кущі висотою в людський зріст! Навіть приморозки не впоралися з чигирями!
28. Коли трава і листя пожухли, то можна було роздивитись всю територію.
Помітив вишку, яка раніше була захована за листям. Ех, був би не один, то може б і спробував заруфити.
29. Одноповерхова адмінбудівля виглядала найбільш збереженою. Думав підібратися ближче — але почали гавкати собаки. Перевіряти наявність сторожа не став. Замість того оглянув будівлі подалі від КПП, де ризик «спалитися» був менший.
30. Сарай, який показував на фото 8, 9 і 20, 21.
31. Другий сарай. Його вирішив оглянути.
32. От тільки дивитися там нічого! Приміщення порожні, та ще й перегороджені.
33. Обходжу сарай. Наближаюсь до тильної частини бази.
34. Дерев'яний туалет. Колоритненько.
Окремий сортир на абандоні побачив тільки вдруге. До інших місць дісталася цивілізація. А от у старій частині Боярки каналізація не всюди.
35. Біля туалету є ще одна споруда: гаражні бокси.
36. Гаражні бокси. Через зарослі їх не помітно.
37. В гаражах нічого нема. Навіть воріт.
38. Тому йти далі не було сенсу. Тим паче, що на землі валялися дошки.
39. Виходжу за територію і фоткаю стежку біля водоканалу.
40. І в протилежний бік, до дороги.
Ось така вилазка по базі водоканалу. Об'єкт в стані руїн і повного дестрою. Тому абандон вартий уваги хіба шо закинутими краєвидами і травою зростом по шию(!). А в моєму випадку ще й тим, що не треба нікуди їхати. Однак прогулянка сподобалась.