Тлінні і маленькі заброшки вже почали набридати. Але жага до вилазок по покинутим об'єктам нікуди не ділася. Навіть навпаки — чим довша перерва, тим більше бажання десь полазити. Тож, після декількох тижднів після останнього сталку, став обдзвонювати і вмовляти знайомих сталкерів:) На щастя, очікування було не надто довгим — відгукнулась
samogonnoeozero . І не лише зголосилася прогулятись, а й сама запропонувала куди можна з'їздити, обравши невідомий закинутий дитячий оздоровчий табір в Бучі, що в столичному передмісті. Прикол був у тому, що, по-моєму, я сам пропонував цей об'єкт, переплутавши з іншим піонертабором. Однак потім сам же й передумав туди їхати, оскільки при вивченні Google Street view, мені він здався неприступним і підозрілим. Та й відсутність хоча б якоїсь інформації про об'єкт насторожувала. Але на цей раз вирішив ризикнути, попри те, що не було впевненості в успішності забросу. Бо дуже вже скучив за сталками. Тим паче, колишні піонертабори — один із улюблених типів абандонів.

1. Безіменний дитячий оздоровчий табір. Ні назви, ні історії. Відомо тільки, що закинутий. Тому-то і назва фотозвіту загальна.
Нажаль, під час вилазки теж не вдалося дізнатися як він називається, і якому закладу або заводу був підвідомчий. Коли закинули теж невідомо. Проте вдалося його дослідити. І це добре. Хоча і не без пригод. Все почалося з того, що на зустріч приїхав завчасно. А напарниця навпаки, запізнилась.
( Читати далі (+55 фото)... )
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)

1. Безіменний дитячий оздоровчий табір. Ні назви, ні історії. Відомо тільки, що закинутий. Тому-то і назва фотозвіту загальна.
Нажаль, під час вилазки теж не вдалося дізнатися як він називається, і якому закладу або заводу був підвідомчий. Коли закинули теж невідомо. Проте вдалося його дослідити. І це добре. Хоча і не без пригод. Все почалося з того, що на зустріч приїхав завчасно. А напарниця навпаки, запізнилась.
( Читати далі (+55 фото)... )