![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellЗбирався таки підготувати звіт, однак клятий фотохостинг відмовлявся працювати. Ну, що ж, тоді продовжу щоденникові записи.
У попередній пост забув написати про перебої з електрикою. Протягом тижня-півтора вона була відсутня двічі. Але якщо першого разу світло було відсутнє півгодини-годину, то другого разу електропостачання не було декілька годин.
В останні вихідні березня відбувся перехід на літній час. Що тут такого незвичного? Лише зайва морока з переведенням годинників, які не підлаштовуються автоматично. Єдиний плюс — за літнім часом вечоріти стало пізніше.
Тиждень тому гатило нещадно. Напевно, щось і до нашого міста прилетіло знову. На міській сторінці в соцмережах нічого не пишуть (звісно, не можна). Але в новинах розповідали про авіанальоти. Потім затишшя. Тільки зібрався прилягти — як бабахне. Одним словом, виспатися не вдалося. З середини тижня по ночам стало спокійніше. Хоча б можна виспатись. Навіть снилися сни! Орків відігнали від столичного передмістя. Втім, під ранок щодня чути гармати.
Мама ні в яку не хоче думати про від'їзд. Мовляв, хвора і стара. Довгі переїзди же не для неї. Але чого чекати? Поки буде гаряче? А можливо, старим людям набридає жити? Чи просто фаталізм: що буде, те буде? Хоча з середини тижня стало спокійніше. Так, вибухи чути, однак по ночам можна спати. Місто повертається до життя: відкриваються магазини і підприємства, в супермаркетах порожніх полиць стало набагато менше, повертаються мешканці, запускаються міські та внутрішньорайонні маршрутки, а з наступного тижня ще й приміські маршрути.
Через темряву постійно стукаюсь то об двері, то об шафи. Просто не хочеться зайвий раз світити ліхтариком. Чесно кажучи, набридло вмазуватись.
Була можливість проїхатись по місту: якщо не враховувати блокпости і непрацюючі світлофори, то все майже так, як було до війни.
Природа теж оживає. Посеред тижня була теплинь до +17. Зараз полоходало і задощило, але зацвітають квіти, зеленіє трава, розпускаються бруньки.
У попередній пост забув написати про перебої з електрикою. Протягом тижня-півтора вона була відсутня двічі. Але якщо першого разу світло було відсутнє півгодини-годину, то другого разу електропостачання не було декілька годин.
В останні вихідні березня відбувся перехід на літній час. Що тут такого незвичного? Лише зайва морока з переведенням годинників, які не підлаштовуються автоматично. Єдиний плюс — за літнім часом вечоріти стало пізніше.
Тиждень тому гатило нещадно. Напевно, щось і до нашого міста прилетіло знову. На міській сторінці в соцмережах нічого не пишуть (звісно, не можна). Але в новинах розповідали про авіанальоти. Потім затишшя. Тільки зібрався прилягти — як бабахне. Одним словом, виспатися не вдалося. З середини тижня по ночам стало спокійніше. Хоча б можна виспатись. Навіть снилися сни! Орків відігнали від столичного передмістя. Втім, під ранок щодня чути гармати.
Мама ні в яку не хоче думати про від'їзд. Мовляв, хвора і стара. Довгі переїзди же не для неї. Але чого чекати? Поки буде гаряче? А можливо, старим людям набридає жити? Чи просто фаталізм: що буде, те буде? Хоча з середини тижня стало спокійніше. Так, вибухи чути, однак по ночам можна спати. Місто повертається до життя: відкриваються магазини і підприємства, в супермаркетах порожніх полиць стало набагато менше, повертаються мешканці, запускаються міські та внутрішньорайонні маршрутки, а з наступного тижня ще й приміські маршрути.
Через темряву постійно стукаюсь то об двері, то об шафи. Просто не хочеться зайвий раз світити ліхтариком. Чесно кажучи, набридло вмазуватись.
Була можливість проїхатись по місту: якщо не враховувати блокпости і непрацюючі світлофори, то все майже так, як було до війни.
Природа теж оживає. Посеред тижня була теплинь до +17. Зараз полоходало і задощило, але зацвітають квіти, зеленіє трава, розпускаються бруньки.
