![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
maxiwellАдреналінчик аж зашкалював, оскільки цього разу був змушений сталкерити сам. Причому не в найкращому стані — під головокружіння і мігрень. Та й об'єкт під охороною. Але я все одно поїхав, бо бажання полазити по заброшці виявилось сильнішим, ніж погане самопочуття і страх. Чекати поки знайомі сталкери надумають з вилазками не став. Та й взагалі все важче з ними дійти до згоди при виборі забросу.
Для одиночної вилазки вибрав абандон, на якому знайомі сталкери вже встигли побувати. Та й вибирати майже нічого, бо в Києві і передмісті облазив все шо можна. Була ідея з'їздити на недобудовані корпуси санаторію — але то зовсім понуро. Тому найбільш привабливим, хоч і ризикованим, здався сталк по занедбаним військовим складам під Києвом. По-перше, давно до них приглядався. По-друге, дістатись до них швидко і не дорого. В разі фейлу було б не дуже образливо. По-третє, об’єкт не забоянений. І по-четверте, якщо знайомі лазили без запалу, то чому б і мені не спробувати? Ось тільки на вилазку не ризикнув брати нормальний фотік. Взяв «мильницю». Вона компактніша і легша, ніж ультразум, швидше розчохляється.
1. Військові склади виявились цікавішими, ніж очікував. І це при тому, що облазив лише 1/4 частину території.
Військові склади в передмісті столиці, смт. Коцюбинське, були створені 1945 року. Спочатку це була 1845-та Центральна артилерійська база боєприпасів. З 2002го — 324-та Центральна артилерійська база озброєнь. Або в/ч А-1510. Також при складах існувало військове містечко №146. Територія військової частини становить 147 гектарів(!), з яких 122 — склади. Арсенал складався з 39 критих сховищ і 19 майданчиків. Там зберігалося 50 тис. тон боєприпасів (гармат і мін), які були вивезені з країн Варшавського договору. В останні роки функціонування бази зберігалися лише патрони і гранати. Однак враховуючи неодноразові вибухи на військових складах ця база вважалась «пороховою діжкою» під боком у Києва. Тому кияни і мешканці селища зітхнули з полегшенням, коли в 2004му військові склади розформували, а боєприпаси вивезли. В 2009му колишній арсенал продали. І вже з 2012го розпочались роботи по розчищенню території. На місці військової частини (а саме, складського комплексу) планувалось побудувати інноваційний парк «Bionic Hill», який передбачав створення науково-дослідних університетів, виставкових і бізнес центрів, обєктів соціальної інфраструктури — дитячий садок, школа, поліклініка. Ну і, звичайно, житловий комплекс. При цьому у громадських організаціях виникали підозри, що замість наукового містечка будуть котеджі, багатоповерхівки і магазини-офіси. І мені ця версія здається більш реалістичною, оскільки на науці не заробиш «швидких грошей», а на будівництві житла — можна.
Через судові тяганини між забудовником, Київрадою і громадськістю, а також через не прокладення комунікацій і доріг, будівництво комплексу так і не розпочалось. Проте колишній арсенал досі перебуває під охороною. Наразі, частина складських будівель демонтована, однак на території залишились вцілілі споруди.
2. До арсеналу була прокладена залізнична гілка, яка нині зайнята ринком будматеріалів.
3. Світлофори в обидва боки перед переїздом — все, як треба. Непрацюючі.
4. Пролазити біля КПП не захотів. Вирішив, що краще обійти через ліс, обійшовши військове містечко. Після блукань по чигирям натрапив на огорожу. Пройшов за периметр. Але виявилось, що це не склади, а якраз господарсько-житлова частина. Довелося виходити і обходити далі.
5. Зрадів, вийшовши на просіку. Хоча і вона завалена деревами. Та все-таки зручніше, ніж йти через зарослі. Тим паче, вже з'явилась павутина(!).
6. Просіка привела до молодого сосняку, в якому протоптана стежка і досі лежить сніг(!).
7. Це контрольно-слідова смуга, за якою був другий ряд огорожі, за якими й розташовувались склади.
8. Вийшло так, що вийшов на куті арсеналу.
9. І натрапив на вцілілу сторожову вишку. Якби заходив з іншої сторони, то зустрілися б лише повалені.
10. Вишка обросла соснами. Дерева проросли навіть під драбиною:)
11. Біля внутрішнього периметру розміщені якісь бетонні штуки. Напевно, місце для стрільби.
12. Контрольно-слідовою смугою йшов довго. На дорозі були сліди від шин. Вдалині було чутно шум від залізниці. А через гуркіт від машин здавалося що ось-ось хтось виїде з-за кута.
13. Друга спостережна вишка. Теж стояча.
14. Думав залізти, сходинки наче міцні, не пророслі деревами. Але відмовився від затії, оскільки драбина сколочена абияк.
15. Біля вишки, в зарослях, сховалася собача будка.
16. Ну а я вирішив не чекати, поки хтось проїде, а одразу заглибитись за внутрішній периметр. До речі, він складається не з одного, а аж з двох рядів огорожі!
17. Військовий арсенал представляв із себе криті сховища в оточенні земляних валів.
18. В тій частині, де я ходив, більшість складських приміщень була зруйнована.
19. Але якимось дивом зустрівся вцілілий склад.
20. Хоч якась будівля. Вилазка не була марною.
21. Ангар типовий. Нічого особливого.
22. Тільки вода стікала. Причому звук був гучний. Треба було зафільмувати. Але «мильниця» для цього не підходила.
23. Ще один демонтований склад.
24. Дорога вивела на околицю складів.
25. Красиві місця!
26. Вийшов до КПП периметру складів (був ще загальний КПП).
27. По-моєму, найцікавіше місце на цій заброшці.
28. Підступи до будівлі караулу обладнані укріпленнями для обстрілу.
29. Укріплення зроблене згівна і палок бетонних арок і цегли.
30. Зона прострілювання чимала.
31. З другого боку будинку караулу також прилаштовано укріплення з амбразурами.
32. Причому псевдоДОТ охороняв вхід до КПП.
33. Зайшов всередину. Хоча думав, що в будівлі лише голі стіни.
34. Захист входу в будинок.
35. Ніхто не фоткав, що всередині караулки. А там — меблі!
36. Ліжка. Така збереженість здивувала.
37. В будинку було пічне опалення.
38. Причому піч була не одна.
39. Грубка.
40. В одній з кімнат був пост №8.
41. Господарський двір сторожки.
42. Затишний куточок — колодязь і бесідка.
43. В бесідці хтось розпивав пиво.
44. Якісь будки.
45. Вхід до території караулу облаштований. Навіть сходинки зробили.
46. Поряд з КПП стоїть круглий ангар.
47. Вцілілих споруд виявилось більше, ніж очікував.
48. Залізничний склад.
49. Всередині нічого нема.
50. Для перевантаження на вантажівки зроблений похилий заїзд до складу.
51. Залізничні платформи.
52. Біля платформ для розвантаження рейки розібрали.
53. Однак далі йдуть майже цілі колії. Видно, що вантажна станція мала розгалудження.
54. Демонтована стрілка.
55. Колії в бік станції «Біличі». Воріт вже нема.
56. По бокам від колії облаштовані сходи(!).
57. А цій сторожовій вишці не пощастило. Хоча донедавна вона ще стояла.
58. Вхід до військових складів.
59. Біля входу розміщена бетонна споруда, яку бачив з іншої сторони периметру. Схоже, ще укріплення для обстрілу лежачи.
60. Під кінець вилазки сил вже не було. Але я все ж пройшовся до головного КПП, на якому є охорона.
Обійшов, звісно, не все — третину складів, причому найменш вцілілих(!). Це 1/4 всієї території в/ч А-1510. А ще ж є військове містечко зі штабом, їдальнею і казармами. Коротше, лазити і лазити. Але мені виявилось достатньо і того, що побачив. Тим паче, що планував оглянути лише КПП і вантажну станцію.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Залишки військового містечка №201
Закинута військова частина А-1020
(Фотки на Яндексі)
Учебный центр Киевского высшего танкового инженерного училища (Танкодром в Гореничах)
Для одиночної вилазки вибрав абандон, на якому знайомі сталкери вже встигли побувати. Та й вибирати майже нічого, бо в Києві і передмісті облазив все шо можна. Була ідея з'їздити на недобудовані корпуси санаторію — але то зовсім понуро. Тому найбільш привабливим, хоч і ризикованим, здався сталк по занедбаним військовим складам під Києвом. По-перше, давно до них приглядався. По-друге, дістатись до них швидко і не дорого. В разі фейлу було б не дуже образливо. По-третє, об’єкт не забоянений. І по-четверте, якщо знайомі лазили без запалу, то чому б і мені не спробувати? Ось тільки на вилазку не ризикнув брати нормальний фотік. Взяв «мильницю». Вона компактніша і легша, ніж ультразум, швидше розчохляється.
1. Військові склади виявились цікавішими, ніж очікував. І це при тому, що облазив лише 1/4 частину території.
Військові склади в передмісті столиці, смт. Коцюбинське, були створені 1945 року. Спочатку це була 1845-та Центральна артилерійська база боєприпасів. З 2002го — 324-та Центральна артилерійська база озброєнь. Або в/ч А-1510. Також при складах існувало військове містечко №146. Територія військової частини становить 147 гектарів(!), з яких 122 — склади. Арсенал складався з 39 критих сховищ і 19 майданчиків. Там зберігалося 50 тис. тон боєприпасів (гармат і мін), які були вивезені з країн Варшавського договору. В останні роки функціонування бази зберігалися лише патрони і гранати. Однак враховуючи неодноразові вибухи на військових складах ця база вважалась «пороховою діжкою» під боком у Києва. Тому кияни і мешканці селища зітхнули з полегшенням, коли в 2004му військові склади розформували, а боєприпаси вивезли. В 2009му колишній арсенал продали. І вже з 2012го розпочались роботи по розчищенню території. На місці військової частини (а саме, складського комплексу) планувалось побудувати інноваційний парк «Bionic Hill», який передбачав створення науково-дослідних університетів, виставкових і бізнес центрів, обєктів соціальної інфраструктури — дитячий садок, школа, поліклініка. Ну і, звичайно, житловий комплекс. При цьому у громадських організаціях виникали підозри, що замість наукового містечка будуть котеджі, багатоповерхівки і магазини-офіси. І мені ця версія здається більш реалістичною, оскільки на науці не заробиш «швидких грошей», а на будівництві житла — можна.
Через судові тяганини між забудовником, Київрадою і громадськістю, а також через не прокладення комунікацій і доріг, будівництво комплексу так і не розпочалось. Проте колишній арсенал досі перебуває під охороною. Наразі, частина складських будівель демонтована, однак на території залишились вцілілі споруди.
2. До арсеналу була прокладена залізнична гілка, яка нині зайнята ринком будматеріалів.
3. Світлофори в обидва боки перед переїздом — все, як треба. Непрацюючі.
4. Пролазити біля КПП не захотів. Вирішив, що краще обійти через ліс, обійшовши військове містечко. Після блукань по чигирям натрапив на огорожу. Пройшов за периметр. Але виявилось, що це не склади, а якраз господарсько-житлова частина. Довелося виходити і обходити далі.
5. Зрадів, вийшовши на просіку. Хоча і вона завалена деревами. Та все-таки зручніше, ніж йти через зарослі. Тим паче, вже з'явилась павутина(!).
6. Просіка привела до молодого сосняку, в якому протоптана стежка і досі лежить сніг(!).
7. Це контрольно-слідова смуга, за якою був другий ряд огорожі, за якими й розташовувались склади.
8. Вийшло так, що вийшов на куті арсеналу.
9. І натрапив на вцілілу сторожову вишку. Якби заходив з іншої сторони, то зустрілися б лише повалені.
10. Вишка обросла соснами. Дерева проросли навіть під драбиною:)
11. Біля внутрішнього периметру розміщені якісь бетонні штуки. Напевно, місце для стрільби.
12. Контрольно-слідовою смугою йшов довго. На дорозі були сліди від шин. Вдалині було чутно шум від залізниці. А через гуркіт від машин здавалося що ось-ось хтось виїде з-за кута.
13. Друга спостережна вишка. Теж стояча.
14. Думав залізти, сходинки наче міцні, не пророслі деревами. Але відмовився від затії, оскільки драбина сколочена абияк.
15. Біля вишки, в зарослях, сховалася собача будка.
16. Ну а я вирішив не чекати, поки хтось проїде, а одразу заглибитись за внутрішній периметр. До речі, він складається не з одного, а аж з двох рядів огорожі!
17. Військовий арсенал представляв із себе криті сховища в оточенні земляних валів.
18. В тій частині, де я ходив, більшість складських приміщень була зруйнована.
19. Але якимось дивом зустрівся вцілілий склад.
20. Хоч якась будівля. Вилазка не була марною.
21. Ангар типовий. Нічого особливого.
22. Тільки вода стікала. Причому звук був гучний. Треба було зафільмувати. Але «мильниця» для цього не підходила.
23. Ще один демонтований склад.
24. Дорога вивела на околицю складів.
25. Красиві місця!
26. Вийшов до КПП периметру складів (був ще загальний КПП).
27. По-моєму, найцікавіше місце на цій заброшці.
28. Підступи до будівлі караулу обладнані укріпленнями для обстрілу.
29. Укріплення зроблене з
30. Зона прострілювання чимала.
31. З другого боку будинку караулу також прилаштовано укріплення з амбразурами.
32. Причому псевдоДОТ охороняв вхід до КПП.
33. Зайшов всередину. Хоча думав, що в будівлі лише голі стіни.
34. Захист входу в будинок.
35. Ніхто не фоткав, що всередині караулки. А там — меблі!
36. Ліжка. Така збереженість здивувала.
37. В будинку було пічне опалення.
38. Причому піч була не одна.
39. Грубка.
40. В одній з кімнат був пост №8.
41. Господарський двір сторожки.
42. Затишний куточок — колодязь і бесідка.
43. В бесідці хтось розпивав пиво.
44. Якісь будки.
45. Вхід до території караулу облаштований. Навіть сходинки зробили.
46. Поряд з КПП стоїть круглий ангар.
47. Вцілілих споруд виявилось більше, ніж очікував.
48. Залізничний склад.
49. Всередині нічого нема.
50. Для перевантаження на вантажівки зроблений похилий заїзд до складу.
51. Залізничні платформи.
52. Біля платформ для розвантаження рейки розібрали.
53. Однак далі йдуть майже цілі колії. Видно, що вантажна станція мала розгалудження.
54. Демонтована стрілка.
55. Колії в бік станції «Біличі». Воріт вже нема.
56. По бокам від колії облаштовані сходи(!).
57. А цій сторожовій вишці не пощастило. Хоча донедавна вона ще стояла.
58. Вхід до військових складів.
59. Біля входу розміщена бетонна споруда, яку бачив з іншої сторони периметру. Схоже, ще укріплення для обстрілу лежачи.
60. Під кінець вилазки сил вже не було. Але я все ж пройшовся до головного КПП, на якому є охорона.
Обійшов, звісно, не все — третину складів, причому найменш вцілілих(!). Це 1/4 всієї території в/ч А-1510. А ще ж є військове містечко зі штабом, їдальнею і казармами. Коротше, лазити і лазити. Але мені виявилось достатньо і того, що побачив. Тим паче, що планував оглянути лише КПП і вантажну станцію.
СХОЖІ ЗАПИСИ:
Залишки військового містечка №201
Закинута військова частина А-1020
(Фотки на Яндексі)
Учебный центр Киевского высшего танкового инженерного училища (Танкодром в Гореничах)
