Відвідання парку «Київська Русь» передбачало не тільки огляд території і музейних експозицій (які були зачинені), а ще й видовища. Хоча розважальна програма на 8 березня не обіцяла бути видовищною. Посвячення в княжни — це не лицарські турніри. Але ж я блогер — і тому назнімав на фотозвіт (навіть попри невпевненість в подальшій доцільності вести блог після того, як Яндекс зібрався влаштувати катастрофу для фотоблогерів). Так що дивіться продовження прогулянки по «Київській Русі».


1. Найбільшим здивуванням стало, що в шоу-програмі бере участь керівник парку «Київська Русь» Володимир Янченко. Ось він у ролі Князя Володимира.

Отже, розважальна програма до Міжнародного жіночого дня.


2. Кріпосна стіна сподобалась в парку найбільше. Але мені час йти на глядацькі трибуни, бо народ вже збирається на шоу.


3. Внутрішній двір дитинция з храмом Святого Василя.


4. Знову кріпосна стіна.


5. Відвідувачі парку одяглися в старовинні костюми.


6. Арена поки порожня. Думаю, актори будуть виходити з боку конюшні.


7. Всі в очікуванні початку шоу-програми.


8. Дехто накрив «поляну». А я посоромився їсти превезені харчі біля кафе.


9. Ведучі відкривають святкову розважальну програму.


10. З привітаннями їде Князь Володимир.


11. Ведучий вітає князя.


12. Далі, якщо не помиляюся, сини князя.


13. Починають трубити.


14. Ведучі оголошують номер.


15. Демострація княжих знамен і Державного прапора України.


16. Тим часом, ведучі перелічують знамена.


17. Кіннота з прапорами розходиться.


18. І на арену виходять княжни Древнього Києва.


19. А за ними з'являється Князь Володимир (він же президент парку «Київська Русь»).


20. Князь (президент парку) вітає всіх жінок зі святом 8-го березня.


21. Потім всі бажаючі мали змогу сфотографуватись з князем або княжнами.


22. Я не прихильник селфі, тому постояв осторонь.


23. А відвідувачі охоче фотографувались.


24. Далі водили хоровод.


25. І ось, дочекалися театральної сценки. Називається «Мати і лінивий син».


26. Мати готую, син байдикує.


27. Тому вона пішла з хати і сини взялися готувати борщ.


28. Та нічого в них не вийшло, тому мати повернулася в хату і продовжила готувати їсти.


29. Наступний номер — виступ вершниць.


30. Дівчата впевнено виглядали на конях.


31.


32.


33. Начебто, в Древньому Києві й жінки могли бути вершницями. Може цього і не розповідали, вже не пригадую.


34. Наступний виступ — бої вершниць з пішими воїнами.


35. Треба мечем нанизати обручі.


36.


37. Далі оборона від ударів мечем.


38. Коли бачу щось подібне думаю наскільки це ризиковано. Але виконують професіонали.


39. Хлопці тримають кругову оборону.


40. Наступний номер «Кінь на свободі».


41. Кінь без примусу виконує команди.


42.


43. Знову інтерактив — посвячення в кнняжни.


44. Зібрали всіх очохих і нарекли новими іменами, посвятивши в княжни.


45. Далі був номер «Фаетон кохання».


46. «Фаетон кохання» грав роль місця романтичної зустрічі.


47. Ну і як місце для фотографування.


48. Час від часу ведуча розважала співом.


49. Потім знову інтерактив — «Танець закоханих».


50. Пари танцювали таанці, які загадала ведуча. В кого вийшло краще — ті й перемогли.


51. Пропонували написати вірш про 8 березня або про «Київську Русь». А поет з мене ще гірший, ніж художник.


52. Ось вже час їхати назад. В міні-вен всі не вмістились, тому 45 хвилин(!) чекали автобус з Обухова.


53. Вхідні ворота парку «Київська Русь».


54. Проїжджали через Обухів (вперше там побував). Треба якось туди заїхати.

А тепер підсумую поїздку в «Київську Русь». Отже, перше - транспорт. В маршрутку (Мерседес Спринтер) всі бажаючі навряд чи б вмістились, тому довелося почекати хвилин 15 на більший автобус. По дорозі в музей біля мене розсівся чувак. На зворотньому шляху поруч сіла огрядна жіночка (ще й з беляшами в руках), яка притисла до вікна.
До речі, на Київ людей зібралося багато. Знову викликали додатковий автобус. Щоправда, чекали його аж 45 хвилин. Тому якщо захочете поїхати - їдьте на власній машині. Так буде і швидше, і зручніше.

Друге - музейна частина. Дивним чином музеї одягу і архітектури виявились зачиненими. Але при цьому прокат історичних костюмів працював! Дивно!

Третє - став свідком «розбірки» між працівниками музею. Один працівник вичитував іншого за те, що той розповідав відвідувачам про будівлі парку. А все тому, що екскурсія - за окрему плату.

Четверте - поки гуляв, замочив ноги. Вдень надворі була відлига, тому сніг танув. Йти в мокрому взутті було нестерпно. Думав, що буде обмороження. Так що, якщо є можливість, краще туди їхати за гарної погоди.

А в цілому... А в цілому, парк «Київська Русь» сподобався. З гарного (окрім архітектури і можливості орендувати історичні костюми) - зручний безкоштовний тулет і недорогі ціни в кафе.